НАШІ НЕВТОМНІ ЧАРІВНИКИ

FUvyvd8TCRYЯк  люди  приходять  в  професію?   Наприклад  в  сферу тех-персоналу.  Іноді,  тому,  що  так  складаються  обставини,  іноді   за  покликанням.  Так,  саме  за  покликанням!   Адже професія  є  необхідною і   від  сумлінності  і  відповідальності  людей,  які  працюють  в  даній  галузі,  залежить  не  тільки  порядок  і  чистота,  але  і  наш  настрій – звісно, приємно бачити чисті  вулиці,  гарно вистрижені газони, охайні будівлі, а  в  нашому  випадку, рідну  школу.
Але, більшість людей сприймають чистоту, як належне і не вважають своїм обов’язком прибрати за собою після відпочинку в парку чи сквері, адже “є люди яким за це гроші платять“, і таких людей, на жаль, більшість.
Як розповідає тех-працівник школи №1, м. Світловодська, Наталія Михайлівна: “приємно дарувати чистоту людям, відчуваєш свою значимість, але взамін хочеться хоч трішки  поваги з боку учнів“.  До речі, вся сім’я Наталії Михайлівни, пов’язана з 1 школою: батько, Солошенко Михайло Павлович навчався в ній,  сама Наталія Михайлівна  та її дочка  теж  випускники  нашої  школи.
Ще одна “чарівниця” школи –  Любов Василівна,  працює в школі з 2001р. Працювати прибиральником службових приміщень,  пішла за  обставинами  долі,  бо  за професією є монтажником радіоапаратури  і  після того, як почали закривати більшість підприємств,  трудовий  шлях  привів  її  до ЗОШ №1.
Зі школою пов’язана  також  і   її сім’я  – син здобув тут середню освіту,  внучка Юля наступного року поповнить ряди першачків 1  школи.
Вже майже 9 років,  в  школі   працює Лариса Дмитрівна.  Її  чоловік закінчив 1 школу,  син з дочкою зараз  теж  навчаються в ній. Сама Лариса Дмитрівна приїхала в м.Світловодськ  з с. Левківка, там закінчила  школу, працювала на різноманітних  посадах, попереднє  місце роботи – на пошті, подобалось і було  в радість, але через часті  хвороби маленького сина  вимушена була змінити   роботу, ось і вирішила жінка  піти  працювати  тех-працівником  через  більш  сприятливий  графік,   а  згодом звикла до дружнього колективу і не захотіла покидати  лави шкільних  “чарівниць”.
Дуже цікавою і багатогранною людиною  є ландшафтний дизайнер школи – Григорій Миколайович. За професією є вчителем фізики, закінчив Полтавський Педагогічний інститут   ім. Короленка.  Працював в полтавській школі, згодом в експерементальній школі АН України в с. Зибке, також був на посаді директора. Викладав у першій школі з 1991р., де й познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ольгою Федорівною, яка працює бібліотекарем і донині.   З 2009р. Григорій Миколайович  на пенсії,  але  того ж року погодився на прохання  керівництва  працювати сторожем.  З  2011р. за станом здоров’я вимушений був перейти на роботу ландшафтного дизайнера. “Мені приємно бачити чистоту і порядок який я
створююю»,  говорить про свою роботу Григорій Миколойович.
Робота тех-персоналу є необхідною  і  важливою  для   суспільства,  адже вони виконують дуже  непросту  роботу задля того, щоб нам було приємно  і  зручно ходити  вулицями,   дітям  комфортно навчатись в  школах,  відвідувати  садочки, тощо.
Натомість,  ці  люди   хочуть  лише розуміння і поваги  до  їхньої  праці  і  безумовно,  вони    заслуговують  на  це,  а головне:  найщиріші  слова  подяки  і  побажання  здоров’я  в  їх  не  легкій,  але  конче  необхідній  праці.


Анна  Кириленко

У розділі : Людина праці

Про автора

Публікації по темі

1 Коментар

  1. Квітень

    Дуже соромно за нашу країну та за наше місто, тому що дуже багато людей не поважає працю таких людей. Викидают сміття куди завгодно але ж не до урни. Всі думають “Тут вже було накидано та й я кинув” . А потім ходять та говорять як погано жити в нашій країні. Люди! Благаю вас не будьте ледачими – викидайте сміття до сміттєвих баків!

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована. Обов’язкові поля позначені (обов’язкове)

Розсилка новин