Безпека праці взимку на відкритому повітрі та в закритих неопалюваних приміщеннях.

У зв’язку зі зниженням температури повітря актуальнішою стає проблема безпечного виконання робіт на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях.
     Порядок виконання робіт за певних погодних умов визначається нормативно-правовими актами з охорони праці, будівельними нормами і правилами, проектно-технологічною документацією (проекти виконання робіт, технологічні карти), інструкціями з експлуатації конкретних механізмів, машин, устаткування та інструкціями з охорони праці.
       Температурний чинник впливає як на працездатність людини, так і на функціонування засобів виробництва. Низькі температури повітря у робочій зоні належать до фізичних шкідливих і небезпечних факторів. Роботу за температури повітря -10 °С і нижче слід визнати такою, що проводиться у шкідливих умовах праці. За температури повітря, нижчої від -30 °С, клас умов праці визначається як «небезпечний». У таких умовах не допускається проведення робіт, крім невідкладних.
        Законодавством передбачені певні обов’язки роботодавців щодо охорони праці, життя і здоров’я людей, які працюють взимку на відкритому повітрі. Зокрема: проведення медичних оглядів, надання перерв для обігрівання і відпочинку, припинення робіт за певних несприятливих погодних умов, забезпечення спеціальним одягом, спеціальним взуттям.
        Роботодавець  зобов’язаний обладнати помешкання для обігріву й відпочинку працівників. Перерви для обігріву застосовуються залежно від температури повітря й сили вітру на місці роботи і включаються в робочий час. Порядок надання перерв для обігріву і відпочинку регламентується колективним договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку . Працівники, які залучаються до робіт в умовах зниженої температури  повітря у приміщеннях та на відкритих майданчиках, повинні проходити (раз на рік)  попередній та періодичні  медичні огляди. Заборонено виконувати роботи на висоті під час ожеледиці та якщо температура повітря нижча за -20 °С.
        Перша допомога при обмороженні полягає в тому, що потерпілого потрібно перенести в тепле приміщення, зняти з нього одяг, взуття та укрити його ковдрою, напоїти гарячим чаєм та терміново звернутися до лікаря. Ні в якому разі при обмороженні не можна розтирати снігом потерпілого. Не рекомендовано також тримати відморожені кінцівки в гарячій воді, біля відкритого вогню, батареї: чутливість таких уражених тканин знижена і можливий випадок додаткового ураження шкіри. Як і опіки, обморожені ділянки тіла не можна змазувати спиртовими розчинами, маслами та жирами.
В осінньо-зимовий період збільшується також кількість нещасних випадків пов’язаних  з падінням працівників під час пересування. Для запобіганню таких нещасних випадків роботодавці  повинні на території підприємства облаштовувати дороги із  твердим покриттям (асфальт,  бетон тощо) для руху транспорту, техніки і пішохідні доріжки. Дороги і пішохідні доріжки необхідно систематично  очищувати  від  бруду та снігу,  а в темну пору доби освітлювати. За необхідності доріжки необхідно посипати піском .  Працівникам треба дбати про особисту безпеку: пересуватися тільки по  тротуарах та пішохідних доріжках, вдягати зручне взуття на низьких підборах та неслизькій підошві, дивіться під ноги та обходити небезпечні місця, ходіть не поспішаючи, якщо слизьку ділянку неможливо обійти, слід пересуватися по ній, імітуючи ходіння на лижах — невеликими кроками на напівзігнутих ногах,  тримайтеся подалі від будинків – ближче до середини тротуару з метою попередження травмування від падіння з даху снігу, бурульок тощо.

Страховий експерт з охорони праці

Світловодського відділення управління

виконавчої  дирекції Фонду соціального

страхування України у Кіровоградській області

Сергій Якименко

About the author

Related Articles

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked (required)

Розсилка новин