На старт, увага… або Старі граблі за новим принципом

Тем, про які сьогодні говорить країна чимало: чи відмінять карантин, буде відпустка на морі чи вдома, як надовго зменшилась ціна на паливо і чи варто вже труїти колорадського жука. Але, як співає один розумний дядько, «час летить стрілою» і зовсім скоро перед нами черговий раз постане питання – «а тепер кого»?
Поясню: у жовтні 2020 року в Україні пройдуть чергові місцеві вибори, тому питання «кого?» набуває чималої актуальності. Щоправда, принцип буде дещо новий, адже обиратимемо не місцевих депутатів, а представників волі народу від Світловодської об’єднаної територіальної громади. Якщо пам’ятаєте, згідно затвердженого Кабміном плану формування територій громад, до нашого міста приєднаються Власівка, Павлівка, Велика Скельова, Миронівка та Озера. Принаймні, в проєкті поки що так.
Можливо, говорити вже зараз, мовляв «льод тронулся, господа засєдатєлі» ще зарано, але не звернути увагу, що деякі «засєдатєлі» таки «тронулісь» (вперед, а не те, що Ви подумали) – не вийде.
Наприклад, один яскравий представник політичного бомонду Світловодська активізувався не на жарт: цілий пам’ятник поставив! Злі язики говорять, що то він собі «нерукотворний воздвіг» і кепкують, називаючи це «гарним прикладом для наслідування». Як так можна? По-перше, не собі, а селам, по-друге, як ви смієте злословити з пам’яті, це ж «святе»? Ну що за люди!!? У громадянина була мрія – він її реалізував. І благородно не каже хто допоміг (нічого турбувати зайнятих людей), тільки сам назвався. Так би мовити, постраждав за весь колгосп.
Щоправда, спочатку там «дров наламав» добряче, але то справи минулі. Хто їх згадає – носитиме дві пов’язки.
Так от про «святе»… На фоні патріотичних, історичних та інших фанфар маємо неприємний осад – черговий приклад клятого політичного «дуалізьму»: як би це захтів зробити не …той хто зробив, то той хто зробив в числі перших горлав би на всі усюди, що без довготривалої процедури виготовлення проекту та оформлення купи паперів згідно чинного законодавства неньки України – то злочин! А так…нічьо, йому можна. Та й взагалі, в діяннях зазначеного пана того «дуалізму» – як гуталіну. Але то вже зовсім інша історія
Нині ж він працює без вихідних, заміряє температуру асфальту і не збирається йти у мери. Щоправда, з маленьким уточненням – ніхто не знає, як воно буде далі, бо не я такий – життя таке.
Черговий привід порадіти – приклад, як інтереси громади об’єднують опонентів. Здавалося б, ще вчора під час пленарних засідань міської ради певні депутати були непримиренними опонентами, особливо під час кількох спроб обрання нового секретаря міської ради, аж ні – тепер вони «спасітєлі». Уклін до колін і картіна маслом «Відстояли Світловодськ»!
Наступний герой дійсно робить корисну справу – разом із однодумцями прибирає з вулиць міста те, що дуже поважні, але дуже неохайні громадяни не донесли до смітника, косить траву, обрізає гілля тощо. Але згадуємо ми його через те, що заклики висунути його кандидатуру в мери чути в соціальних мережах вже давно. Вибачте, за що? За те, що вміє прибирати? Так може не в мери, а туди,  де є можливість реалізувати свої вміння? Щоправда, кажуть, мер (той, якого зняли) пропонував йому цю відповідальну посаду – не погодився. Чи то не по Сєнькі шапка, чи то не по шапці Сєнька – тепер вже складно сказати.
Інші «дєятєлі» несподівано вирішили, що «зволікати більше нема куди» і оголосили боротьбу «За тепло». Тут реально такий цинічний популізм, що навіть слів не вистачає – ви ще пенсію по Світловодську пообіцяйте підняти до «європейського» рівня. І це, до речі, люди, які свого часу замість вирішення питання про включення опалення по місту, закликали шикуватися шеренгою і йти «на Київ». Неодмінно з ними во главє. Як кажуть сучасні підлітки – «це рофл»! (котитися зо сміху по підлозі – англ.). Хоча світловодцям буде не до сміху, адже початок опалювального сезону може співпасти з виборами – ото начуємося обіцянок!
Невдовзі список Героїв-рятівників поповниться, адже виборча кампанія неминуче набиратиме обертів. Але цього разу буде цікавіше, адже нові території привнесуть у списки «за кого?» нових претендентів, як на головне крісло, так і депутатські мандати. А у нас з’явиться шанс обрати когось нового і гідного, і ми, як завжди, цим не скористаємось. Чи не згодні?

Панас Божій

About the author

Related Articles

1 Коментар

  1. Кристина

    І треба ще подивитися на ті туристичні фірми, які мають в будинку, в квартирі один комп ’ ютер і сидять саме за столом, і проводять набір таких, знаєте, туристів, які потім не знають, не можуть найти крайнього: хто ж їх послав, хто їх приймає? Я думаю, кожний знає, я скажу, я навіть на собі відчув колись одну цікаву ситуацію. Прийняли рішення, що по дипломатичному паспорту в Єгипті треба брати візу в Києві, але ніхто не повідомив навіть мене, як депутата. Я прилетів туди, мене звідти: від ворот поворот, я прилетів знову в Київ, взяв візу і полетів назад. Але пройшло півроку, то хіба не можна було цим туристичним фірмам повідомити людей, що сьогодні ті, хто літає по дипломатичним паспортам, мали би брати візу в Україні? І багато інших недоречностей, тому я вважаю, що тут треба цей закон прийняти або зміни, але в комплексі розглянути питання про те, що громадяни України, які від ’ їжджають за кордон на відпочинок або по туристичним заходам, повинні бути сильно захищені як з боку держави, так і відповідальність повинна бути з боку тих туристичних фірм, які надають послуги, зокрема, ще раз підкреслюю, сутками люди голодують, чекають літаків, ніхто їх не погодує, не приділить уваги. Закон треба приймати. Дякую.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked (required)

Розсилка новин