«Казка» на Ревівці не закінчується, але нічого не падає з неба

Любов Хвостова вже більше 3-х років працює головою правління ОСББ: спочатку то була лише «Вітрівка» (пров. Вітрівський, 2), приблизно рік тому додалася «Скубіївка» (вул. Скубіївська, 1) і зовсім недавно найбільший багатоквартирний будинок в місті ОСББ «Олімп 2020» (вул.Робоча, 2) «попросився» під її керівництво.

Тому Любов Петрівна як ніхто інший знає, на скільки тяжко наводити лад в  багатоквартирних будинках і прилеглих територіях, та ще й на Ревівському мікрорайоні, до якого не так часто доходить черга у міської влади. Тому будь-яка допомога, направлена на покращення життя членів зазначених ОСББ та мешканців Ревівки в цілому, сприймається з великою радістю та вдячністю.

«Звичайно, ми всі просто у захваті від того, що робить для нас Володимир Іванович Петров, ­– говорить жінка. – Сьогодні Ревівка стає не якимось придатком до Світловодська, а окрасою міста, чистим, охайним, світлим районом, який вже виглядає краще за інші. І я переконана, що це тільки початок!»

Так, погоджується Любов Петрівна, про діяння Володимира Петрова вже багато говорили і писали в різних газетах, проте, переконана вона, повторювати треба частіше. Адже люди повинні пам’ятати, що нічого не падає з неба – то все людська праця і, головне, чималі кошти!

«Спочатку багато хто говорив, – ділиться керівниця ОСББ, – що «казка» закінчиться одразу після виборів. Погляньте (показує на ялинку, яку жіночки прикрашають новорічними прикрасами) – «казка» не скінчилася.»

Як виявилося, говорити про корисні справи для ревівчан від Володимира Петрова Любов Хвостова може довго, але вирішили акцентувати на тих, за які доброчинцю дякують кожного дня безпосередньо ті, чиї прохання нарешті були почуті.

В першу чергу, це дві дівчатка-двійнята, які все життя хворіють на ДЦП. Їхнє прохання, здавалося б, не найскладніше – облаштувати пандус в будинку по Скубіївській, 1, аби під’їжджати до східців під’їзду, – але ж за багато років так ніхто і не зміг. Нині мешканки із обмеженим фізичними можливостями кожного дня відчувають себе більш комфортно. І для них це не дрібниця.

«Він (Петров) хотів зробити пандус до самих дверей, ­– додає Любов Петрівна, – але дівчатка сказали, що не треба, головне тут, бо був дуже високий бордюр. Тепер питання вирішено.»

А в крайньому під’їзді на першому поверсі ніколи не було перил. Справді – ніколи.

«Як вони так будували, – дивується жінка, – не розумію! От як збудували, так і жили 13 років. А тут мешкають люди похилого віку. Раптом, з’ясувалося, що було б дуже добре, аби ті перила з’явились. До кого мені звертатися? До Петрова!»

Розповіла керівниця ОСББ і про допомогу біля «Олімпу 2020». Зокрема, про облаштування зупинки із освітленим пішохідним переходом, про прибирання та наведення ладу біля пам’ятника захисникам-односельцям, водяну свердловину та інше.

«Там раніше взагалі було страшно ходити в темну пору, ­– говорить вона. – Тепер, вибачте, зовсім інша справа! 

Звичайно, не можна було оминути своєю увагою новий футбольний майданчик, в центрі якого нині стоїть зелена красуня-ялинка – ще один подарунок від Володимира Івановича.

«Ялинка дуже гарна, – говорить Любов Петрівна, – і ми щиро радіємо, що можемо подарувати своїм дітям та онукам справжнє Новорічне свято. Та й дорослим теж. От тільки б була шана і розуміння, що це наше спільне, і ми маємо відповідати за збереження цієї краси. Саме з цієї причини Володимир Іванович і вирішив залучити до прикрашання ялинки та підготовки святкування мешканців нашого мікрорайону. Люди повинні відчувати, що там є і їхня праця чи участь, а, отже, з’явиться бажання зберегти результат.»

Нажаль, люди як люди, і дуже часто зустрічаються не найкращі представники нашого виду. Першим відчули це на собі клумби вздовж алеї по вул. Закамінській, які однієї ночі втратили кілька квіткових кущів. Та й ідея поставити ялинку на спортивному майданчику виникла не в останню чергу через те, що він огороджений парканом і на ніч його можна замкнути на замок. Тим більше, що перші спроби «побавитися» з ялинкою вже були – місцева молодь розважається.

«Ну, я тих хлопчаків фактично кожного знаю, – пояснює жінка, – тому пообіцяла: раптом що – звернуся до поліції. Але хочеться, щоб такого не було, хочеться, щоб вони зрозуміли – це ж все для них: і ялинка, і майданчик, і альтанка, і багато чого ще!»

До речі про майданчик… Варто зауважити, що колись дуже-дуже давно там і був спортивний майданчик. Просто через безгосподарність він з часом перетворився на захаращений засмічений пустир. Нікого Петров не виселяв, будинків не зносив і для власних цілей землю «не віджимав» (жарт, звичайно, але чого тільки не пишуть в тому ФБ!). Просто вирішив навести лад, облаштувати сучасний футбольний майданчик із освітленням, покриттям і огорожею. Більша частина цих робіт вже виконана. Продовження – по весні.

Але то вже інша історія…

А нині ялинка стає все гарнішою і дітлахи з усіх куточків мікрорайону «тягнуть» своїх мам поближче, аби на власні очі подивитися на те диво, постійно повторюючи: «Мамо, глянь яка висока!». А запалає вона, як водиться, 19 грудня, в День Святого Миколая, о шостій вечора. І, обов’язково, свято відбудеться за участі свого головного доброчинця!

Микола Шверненко.

About the author

Related Articles

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked (required)

Розсилка новин