Про що сумує тітка Клава, або Абсолютна люстрація не за горами?

Вже років вісім тітка Клава спокійно працює собі технічною працівницею, тричі на день (зранку, в обід і підвечір), миє доручений їй шматок коридору та декілька кабінетів і ні про що не переймається. Та тільки останні декілька тижнів спокійний сон полишив бідну жінку – переживає, мучиться…

А справа в тому, що тітка Клава миє не простий шматок коридору, бо він (коридор) знаходиться в найголовнішій будівлі міста – виконкому. І, здавалося б, з чого це їй хвилюватися – мий якісніше та й усе! Але ж ні, сталися вибори і головним будинком міста відразу ж пішли чутки – одна іншої страшніші…

Одні «доброзичливці» торочать, що як прийде новообраний Він, то чистка кадрів (тепер кажуть  «люстрація») буде тотальною (тітка Клава навіть і слова такого раніше не знала!), тобто звільнять всіх-всіх: від начальників управлінь та відділів до останньої прибиральниці. А наберуть повну будівлю молодих та амбітних, які краще знають і як містом керувати (та що там містом – Всесвітом!), і як краще підлогу мити: по-новому, по-європейському. І говорять про це з неприхованою радістю, мовляв, ну тепер вам тут всім «капєц», казнокради кляті!

Інші ж розказують про те, що звільнять тільки начальство, проте всі інші теж не дуже радітимуть, бо заробітну плату платити перестануть (принаймні у повному обсязі), а по суботах вивозитимуть працівників виконкому на польові роботи в ті поля і фермерські угіддя, які НЕ Є ВЛАСНІСТЮ новообраного Його.

А ще ходять чутки, що той виконком взагалі закриють – нашо він потрібен, коли користі від нього нуль, а кошти на утримання персоналу і будівлі просто шалені! І зроблять його електронним – зайшов в інтернет, натиснув потрібні кнопки – і маєш щастя. Щоправда, тільки в інтернеті…

От і не спить тітка Клава. Та що там тітка Клава – більша половина «виконкомівців» не знають на якому світі знаходяться. А перший заступник, кажуть, взагалі вже місяць жодного папірця не підписав – так переживає сердешний!

Спокійно, тітка Клава! Головне – не забувати, що ми живемо в найдемократичнішій країні світу і від самої Революції Гідності у нас тепер все за законом і у відповідності до Конституції України. Тому, просто так нікого не звільнять, головне –  пам’ятати про демократію і святу силу прав людини, особливо – людини працюючої, яку в нас поважають і плекають. А щодо молодих та амбітних, то вже точно ніхто з них не наважиться на таку відповідальну роботу, як мити коридори. Керувати світом – то просто, а мити підлогу – не потягнуть.

Щодо перебирання моркви чи провести пару тижнів в полі «на картоплі» – тут все можливо. Воно ж ніби то і не феодалізм у нашій (найдемократичнішій у світі – пам’ятаєте?) країні, а тим не менш адмінпрацівники тієї фірми, що БІЛЬШЕ НЕ ЇЇ ДИРЕКТОР, періодично мають такий вид відпочинку на свіжому повітрі. Ну, кожному своє ­– комусь листя гребти і дерева фарбувати, комусь картоплю з помідорами збирати. Праця, як кажуть, облагороджує, чи якось так.

Ну а стосовно електронного виконкому – так і взагалі не варто перейматися. Його впровадять відразу після електронних паспортів на собак та сонячного опалення для автобусних зупинок. Тобто – ніколи.

Але відчуття того, що новообраний Він нас обов’язково здивує – все ж таки залишається. От тільки чи буде це приємне здивування – поживемо побачимо…

Панас Байкар.

У розділі : Головна, Новини

Про автора

Публікації по темі

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована. Обов’язкові поля позначені (обов’язкове)

Розсилка новин