Які пільги відібрали у народу з 2016 року

Урізали виплати матерям-одинакам, немає безкоштовного харчування для школярів, заморозили пенсії і залишили на них податки для пенсіонерів

Разом із змінами до Податкового кодексу, депутати прийняли “під ялинку” ще більш десятка додаткових законів. Всі вступили в силу. Серед них — документ №3628 з непримітною назвою “Про внесення змін у деякі законодавчі акти України”. Але, як з’ясувала “Сегодня”, саме він позбавив багатьох українців пільг та соцвиплат, змінивши 38 законодавчих актів.

Насамперед це стосується пенсіонерів (їм продовжили на 2016 рік оподаткування високих пенсій 15%-ним податком і не будуть платити пенсії працюючим пенсіонерам: держслужбовцям, суддям, прокурорам, силовикам); у багатьох дітей з неповних сімей відібрали виплати, а у дітей-інвалідів — безкоштовне харчування за рахунок держави (його будуть давати місцевих бюджетів, якщо знайдуть гроші) і т. д. Перелік головних соціальних втрат див. в інфографіці.

 _-2016УДАР ПО ПЕНСІЯХ. Також закон позбавив ряд працівників права дострокового виходу на пенсію, незалежно від віку, за наявності у них пільгового стажу роботи за професією (25 років). Нововведення стосується двох категорій: перша — льотний склад (пілоти, бортінженери, штурмани, стюарди), льотчики-випробувачі, — вони тепер зможуть отримувати пенсію лише з 50 років; друга — вчителі, лікарі, соцпрацівники, артисти — їм пенсія належить до 55 років. А пільговий стаж для них поступово збільшать на 5 років, або до 30 років протягом 2016-2024 рр., тобто плюс 6 місяців щороку. За словами міністра соцполітики Павла Розенка, держава більше не може дозволити собі утримувати пенсіонерів, яким за 42-45 років.

ЕКСПЕРТИ. Економісти негативно поставилися до новацій. “Влада другий рік займається урізанням рівня життя населення, — говорить аналітик “Простобанк консалтинг” Іван Нікітченко. — Здавалося б, у Бюджет-2016 закладено зростання мінзарплати та прожмінімуму. Але, яким чином буде покриватися зростання витрат з держскарбниці? Компенсовані вони будуть за рахунок якості життя людей. Мене обурює, що частина витрат перекладається на місцеві бюджети. Це означає, що місцеві влади будуть змушені зробити непростий вибір: здійснювати виплати на соцпрограми або фінансувати ремонт доріг, шкіл”. Нікітченко вважає, що замість обмежень необхідний аудит всієї системи соціального забезпечення і пільг: “Потрібно провести комплексну реформу — як пенсійної системи, так і системи соцвиплат – це дозволить навчитися ефективно використовувати ресурси, а не латати бюджетні дірки. Наприклад, необхідно забрати пільги саме у тих людей, у яких висока зарплата і перевірити, чи немає несправжніх пільговиків”.

Аналітик агентства MPP Consulting Павло Мельник вважає, що боротися з кризою допоможе не урізання пільг для бідних верств населення, а навпаки — зростання зарплат: “Чим більше дохід, тим вище споживання. І це значить, що якщо зростає попит на товари, значить — більше працює бізнес, підприємства, магазини. Так що було б логічніше вже в цьому році підвищити прожитковий мінімум до 1900 грн, так як реальна мінспоживкорзина сім’ї з трьох осіб, з урахуванням цін на товари, ЖКГ та інфляцію, сьогодні становить 5900 грн. Тому, якщо мінзарплата в країні буде стартувати з 2500 грн, то і податків до бюджету надійде більше, і це дозволить уникнути соціальних урізань”.

Про автора

Публікації по темі

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована. Обов’язкові поля позначені (обов’язкове)

Розсилка новин